Фізкультура влітку



Міцне здоров’я — важливе підґрунтя успішного всебічного розвитку дитини і розкриття її особистісного потенціалу.

 Однак, на жаль, ситуація щодо стану здоров’я юного покоління в Україні невтішна. Несприятливі екологічні, соціально-економічні, політичні, побутові та психологічні умови життя, матеріальна скрута, незбалансоване харчування в родині — все це негативно позначається на здоров’ї малят. До того ж, на погіршення стану здоров’я, затримку фізичного розвитку впливає недостатня рухова активність дітей, пов’язана передусім із сучасним “малорухливим” стилем життя їхніх батьків та нерідко низьким руховим навантаженням у дошкільному закладі. Водночас збільшується інтенсивність навчально-пізнавальної діяльності. За цих умов, надзвичайної ваги й актуальності набуває проблема зміцнення, поліпшення здоров’я дошкільнят, широке впровадження в освітній процес здоров’язбережувальних технологій.

Мета фізкультурних занять на повітрі — оздоровлення дітей, розвиток у них рухових умінь та навичок, формування фізичних характеристик, зокрема витривалості, що сприяє розширенню функціональних можливостей серцево-судинної, дихальної систем, підвищенню працездатності і зміцненню здоров’я дітей загалом. В умовах більшого простору швидше закріплюються рухові навички, значно зростає амплітуда рухів, їхня інтенсивність, що дає змогу збільшувати фізичне навантаження. Правильно організовані заняття на свіжому повіт­рі забезпечують їхню високу моторну щільність (80-90%).

Фізкультура на користь у різну погоду

У теплу пору фізкультурне заняття на повітрі проводиться через 15-20 хв. після початку прогулянки (рухова активність має починатися після адаптації організму до погодних умов). Несприятливі погодні умови негативно впливають на загальний стан і працездатність дітей. Тому в спекотну погоду не слід пропонувати дітям виконувати складні координаційні рухи, вправи на увагу, бажано зменшити кількість пробіжок. За умови високої вологості повітря варто добирати вправи, що стимулюють активність дітей. Коли надворі хмарно й похмуро, проводьте сюжетні ігри та вправи, які найбільше зацікавлюють малят і викликають у них емоційний підйом.

Біг надворі — запорука здоров’я

Обов’язковою складовою фізкультурного заняття на свіжому повітрі є біг (у середньому — 5 пробіжок). Різні види бігу (біг у повільному темпі, біг у середньому темпі, швидкий біг) мають комплексний позитивний вплив на фізичний розвиток та оздоровлення дитячого організму. Фізичне навантаження під час бігу легко дозувати, змінюючи швидкість, тривалість руху та відстань.

Повільний біг є важливим засобом формування у дітей витривалості. Під час повільного бігу діяльність дихальної і серцево-судинної систем повністю забезпечують потребу організму в кисневі. Тож, у разі систематичного повторення таких пробіжок покращується узгодженість роботи серцево-судинної і дихальної систем, від яких залежить рівень розвитку витривалості, підвищуються можливості орга­нізму дітей. Як зазначають російські вчені В.Фролов і Г.Юрко, щоб навчити дітей повільного бігу, треба постійно прискорювати їхню ходьбу, в результаті чого настає момент, коли бігти легше, ніж іти.

Біг у середньому темпі потребує значного постачання киснем м’язів та органів, що стимулює роботу легень, покращує рух крові, забезпечує регулярне чергування скорочення та розслаблення м’язів.

Швидкий біг сприяє розвитку в дітей спритності, витривалості, швидкості реакції. Доведено, що швидкість бігу дошкільнят з дорос­лішанням підвищується через збільшення не частоти, а довжини їхніх кроків. Тому для збільшення навантаження варто пропонувати дітям біг з високим підніманням колін, закиданням ніг назад, біг по розмітках, через перешкоди тощо. Вправляти дітей у бігові в швидкому темпі допомагають різноманітні рухливі ігри.

При плануванні різних видів бігу важливо враховувати рівень розвитку загальної витривалості дітей певної вікової групи. Тож протягом першого місяця занять варто пропонувати вихованцям пробігати лише половину рекомендованої дистанції. Упродовж другого місяця малюки вже можуть бігти всю дистанцію, але лише в повільному темпі. Швидкий і середній біг проводиться на півдистанції. Водночас у заключній частині заняття тривалість повільного бігу не повинна перевищувати 1-1,5 хв.

Загальнорозвивальні вправи — і корисні, і цікаві

Під час виконання дітьми загальнорозвивальних вправ у прохолодні дні має бути якнайменше зупинок, пауз, пояснень, показу, по-перше, аби не знижувати їхню ефективність, по-друге, щоб “розігріті” від фізичних навантажень малюки не переохолоджувалися. Тому зазвичай педагог обирає вправи, вже відомі дітям або подібні до них. Вихователь називає вправу, діти стають у вихідне положення і виконують її разом з вихователем та самостійно. Так само й рухливі ігри пропонуються ті, що були розучені раніше. Такі ігри і вправи діти, зазвичай, розучують на заняттях в приміщенні чи під час прогулянок.

Правильне дихання

Тренувальний ефект фізкультурного заняття на свіжому повітрі залежить від правильного регулювання дихання дітей. Під час виконання дітьми фізичних вправ слід звертати увагу на поєднання рухів з диханням (піднімання рук угору, відведення в сторони, випрямлення, прогинання тулуба поєднуються з вдихом, а зведення, опускання рук, нахили, повороти тулуба — із видихом). При цьому не треба жорстко регламентувати дихання дітей, даючи команди “вдих”, “видих”, оскільки дихання — рефлекторний акт, а також регулюється самими рухами, що розширюють або звужують грудну клітку.

Упродовж заняття діти виконують різні види бігу, спортивні вправи та ігри, тобто мають досить велике фізичне навантаження. Цілком логічно, що під час виконання інтенсивних рухів діти дихають ротом. Дихання ротом дозволяє їм швидше ліквідувати кисневу недостатність, спричинену інтенсивною руховою діяльністю. Чергуючи вправи більшої і меншої рухливості, педагог має стежити за тим, щоб діти чергували дихання ротом і носом. Таке чергування потоків холодного і трохи зігрітого в носових ходах повітря в обмежених дозах є загартувальним засобом для дітей. Варто також систематично пропонувати вправи на відновлення дихання.

Типова структура занять з фізичної культури на свіжому повітрі і. Підготовча частина

Мета підготовчої частини заняття — активізація уваги дітей, забезпечення фізіологічної та психічної підготовки дитячого організму до основних фізичних навантажень, розвиток швидкості реакції, динамічного орієнтування у просторі, формування та закріплення навичок різних видів ходьби, бігу.

Складові елементи підготовчої частини

♦ Шикування в шеренгу (в холодну пору року не проводиться).

♦ Різні види ходьби у поєднанні з 3-5 дихальними вправами.

♦ Повільний біг (2-4 хв).

♦ Різні види бігу (можна поєднувати з простими видами стрибків).

♦ Ходьба у поєднанні з вправами на відновлення дихання.

♦ Перешикування (у коло або кілька колон) для виконання комплексу загально розвивальних вправ.

♦ Комплекс загально розвивальних вправ (5-6 вправ).

♦ Перешикування в колону.

♦ Біг у середньому темпі (2 хв).

♦ Ходьба у поєднанні з вправами на відновлення дихання.

II. Основна частина

Мета основної частини заняття — навчання та вдосконалення основних рухів, розвиток фізичних характеристик дітей.

Складові елементи основної частини

♦ Виконання одного основного руху (новий або складний за координацією чи фізичним навантаженням).

♦ Біг у середньому темпі (2 хв).

♦ Виконання відомих дітям основних рухів (1-2 рухи).

♦ Біг у повільному темпі (2-3 хв).

♦ Гра великої рухливості (естафета).

III. Заключна частина

Мета заключної частини — забезпечення поступового переходу дітей від стану збудження до стану спокою.

Складові елементи заключної частини

♦ Повільний біг (1-1,5 хв).

♦ Ходьба.

♦ Виконання 6-8 вправ на дихання.

Заняття на майданчику може складатися лише з рухливих ігор з різними основними рухами (заняття ігрового типу). Рухливі ігри (4-5) обирають з урахуванням типової структури фізкультурного заняття, а саме: ігри середньої рухливості (1-2); ігри великої рухливості (2-4); гра малої рухливості.

Пам’ятаймо! Заняття з фізичної культури на свіжому повітрі матиме тренувальний та оздоровчий ефект за умови дотримання типової структури заняття, передбачення та регулювання фізичного, психічного, емоційного навантаження, забезпечення позитивного психоемоційного стану дітей та високої моторної щільності заняття, правильного планування фізичних вправ, використання фізкультурного обладнання, врахування пори року, кліматичних умов, дотримання вимог до одягу та взуття (спортивна форма і взуття).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *